1861 ( Польський оригінал ) Переклад: Радом, 1/13 січня, 1861.
Коханий Тарасе!
Пам’ятаєш, мабуть, наше розставання в Новопетровську, коли ти сідав у маленьку косовузку. Люба для мене була та хвилина й одночасно сумна, коли, дивлячись на тебе, в найближчому часі втратив тебе з очей; сьогодні залишився для мене тільки любий про тебе спогад, а зірване листя з твоєї верби (під якою напередодні свого виїзду я випивав з шановним Куліхом) зберігаю у себе, ніби якийсь дорогий скарб. Так, коханий Тарасе! Тільки єдина пам’ятка про тебе залишилась у мене, бо перший том Гоголя продав за браком коштів. Сумна була моя подорож до Оренбурга без коштів. В Оренбурзі, перебуваючи кілька місяців і займаючись відомою тобі роботою, разом з грішми, призначеними на пару поштових коней до міста Радома, мав у кишені кілька сот карбованців. На початку грудня 1857 р. виїхав я з Оренбурга до Москви через Казань. Через Нижній проїжджав я вночі і не знав про те, що ти там, і тільки в Москві довідався від Щепкіна, де ти перебуваєш. Написав до тебе листа і віддав його на пошті у Вязьмі. Споживаючи смачні пряники і попиваючи старку, дуже жалкував, що тебе там не було; в тому листі я вказав тобі свою адресу, але до цього часу не маю про тебе жодної звістки. Тобі, мабуть, буде приємно довідатись, що зо мною діється і як мені живеться. Приїхав я до Радома 9 лютого 1858 р. Тільки-но вийшов я з диліжанса, зразу ж почав шукати своїх давніх знайомих, але невблаганний час стер у їх пам’яті все те, що я хотів знайти в їхніх обіймах. Потім вирушив далі в дорогу до кордону Росії Київським трактом, шукаючи, мабуть, тільки прикрого вітру в полі, бо це було в березні: проїжджаючи через Нову Александрію, познайомився з панянкою, поговорив з нею чверть години і поїхав далі, написав до неї листа і в 9-му (листі) нашого листування освідчився. Другий раз бачив її на заручинах, третій раз перед вівтарем, і вже минає два роки, як я одружений. Маю невеликий маєток, повернувся назад до Радома і служу тепер в госпіталі св. Казимира інтендантом, тобто (смотрителем). Мене тут уже добре знають, від начальства одержую письмові подяки і навіть нагороди, коротше кажучи, живеться мені добре.
Куліх деякий час гостював у мене після повернення з Новопетровська і заздрив моєму щастю, але, призваний до війська, повернувся на Кавказ.
Своїй дружині часто розповідаю про тебе, вона була б рада тебе бачити і бажає, щоб ти жив з нами. Тепер у мене гостює Садовський з Оренбурга — про решту наших товаришів нічогісінько не знаю.
Бувай здоровий, обіймаю тебе сердечно. Твій щиро люблячий тебе товариш
Фелікс Фіялковський.
Подавця листа передаю під твою опіку. Наскільки зможеш, допоможи йому, це син бідної доброї вдови, дружини урядовця. Постарайся познайомити його, щоб він міг мати приватні уроки.
На звороті ( адреса )
( Коментарі )